Сторінка психолога
Рекомендації,які можуть допомогти педагогам стримувати агресивну поведінку дітей:1. Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності дітей - проявляти до них більше уваги, любові, ласки, яких вони так потребують. 2. Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей - єдність їх дій. 3. Не можна застосовувати фізичного покарання. 4. Допомогти дитині знайти друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: підприємливості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості. 5. Необхідно роз'яснювати дитині наслідки агресивної поведінки. 6. Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості й характер дитини. 7. Давати можливість дитині задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні. 8. Необхідно обмежувати перегляд відеофільмів із сценами насильства. Це ж стосується і комп'ютерних ігор. 9. Необхідно спрямовувати енергію дитини у правильне русло (наприклад, заняття в спортивних секціях, гуртки). 10.Заохочувати дитину до участі в культурних заходах. В.О.Сухомлинський не раз наголошував, що не можна виставляти недоліки, сподіваючись, що дитина зможе критично оцінити свою поведінку та змінити її. Цей шлях вражає самолюбство,почуття власної гідності, гордість дитини. В.О.Сухомлинський був переконаний, що безліч шкільних конфліктів, які часто закінчуються великою бідою, трапляються від невміння вчителя розмовляти з учнями. Ось чому, працюючи з агресивними дітьми шкільного віку, вчитель має використовувати такі засоби психологічного впливу на дитину, які не викликали б у неї реакцію внутрішнього опору на його дії |
10 вчинків, яких вчителі очікують від батьків
Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій.
Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя.
Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Відвідуйте заходи у школіта батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з'являються там тільки в конфліктних ситуаціях.
Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи.
Долучіться до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам'ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об'єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі.
Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади.
Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім'ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху.
Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв'язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми.
Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов'язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга.
Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним.
Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні.
Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку!
Пам’ятка
Імідж сучасного вчителя
Психологічний аспект
1.Риси обличчя, фігура, зріст людини існують незалежно від її бажання, тому сприймайте себе такими, як ви є. Озирніться навколо – і ви зрозумієте, що красиве обличчя із злим чи гоноровитим виразом виглядає негарно, а обличчя з вадами, але з посмішкою викликає симпатію. Якщо вас не зовсім влаштовує той фізичний образ, який ви бачите в люстерку, намагайтеся додати йому таких емоційних і духовних рис, щоб ваші недоліки не були помітними.
2.Зверніть увагу на свій голос. Грубі, пискляві репліки, різки, надривні ноти в розмові, немелодійний голос дратують оточення, свідчать про брак навичок культурної поведінки. Обов’язкова риса приємної людини – мелодійність, плавність голосу, його теплота та чарівність.
3.Краса людини передбачає: скромність, тактовність, ввічливість, щирість, повагу оточення. Навпаки, невміння стримувати негативні емоції , зверхність, нахабність, цинізм і розв’язність не поєднуються з поняттям «приємна людина».
4.Посміхайтеся. Похмурий настрій чи погана поведінка не лише псують ваше (навіть красиве) обличчя але ж до того пригнічують інших. Люди завжди симпатизують тим, хто випромінює щиру радість і посмішку. Зважте на те, що гучний регіт, широко розкритий рот, закинута голова не мають нічого спільного з природною, щирою посмішкою. Не прикрашає і бездумна посмішка, нікому не адресована.
5.Одягайтеся зі смаком. Кажуть, що « хороший смак перемагає моду». Колір, фасон, візерунок тканини – ці три чинники можуть бути вашими найкращими друзями або ворогами – залежно від того, як ви ними скористаєтеся. Завжди і в усьому зважайте на реальну можливість. Важко зберегти елегантність, крокуючи в ногу з модою, адже іноді ультрамодний одяг не пасує за віком, характером, фігурою, манерою поведінки. Кожен віковий період потребує своїх вирішень в одязі. Найголовніший принцип – слід виробити свій індивідуальний стиль в одязі, прикрасах , зачісці, декоративній косметиці, вибирати з моди лише те, що підходить саме вам. Та найважливіше – охайність і чистота в одязі.
6.Зачіска – це своєрідна візитна картка кожної людини, бо так чи інакше підкреслює особливості її характеру і способу життя. Кожна людина має дібрати методом проб свій стиль зачіски, враховуючи напрями моди, контури обличчя, форму очей, брів, стиль одягу і манеру поведінки.
7.Стежте за жестами й мімікою. Психологи встановили, що взаємодії людей 60-80%інформації передається за рахунок рухів, жестів, міміки і лише 20- 40% - за рахунок слів, інтонації голосу. Особливістю промовистості рухів, жестів, міміки є те, що їх вияв зумовлено імпульсами нашої підсвідомості. Підробити ці імпульси практично неможливо( це під силу лише видатними акторам), і тому мові рухів можна довіряти більше, ніж словам. Більшість жестів, мімічних гримас, рухів тіла є надбанням виховання і життєвого досвіду й умовлені рівнем культури особи.
Попрацюйте над своїм позитивним образом - і він працюватиме на вас.
| Правила виконання домашнього завдання Чітко уяви і перевір по записах у зошиті, які необхідно виконати дії і якого потрібно досягти результату.
Згадай зміст матеріалу, викладеного вчителем, поради щодо виконання завдання, знайди в підручнику, які потрібно застосувати, подивись у зошиті зразки роботи, виконаної у класі на уроці.
Уяви, як виконуватимеш завдання.
Якщо це задача чи вправа, то знайди в них спільне з виконаними на уроці, проаналізуй умови, склади план розв'язання, здійсни його.
Якщо задано текст (для вивчення чи заучування), то читай його уважно, намагайся у всьому розібратися, зіставляй з рисунками, схемами, кресленнями, користуйся словником, наводь свої приклади.
Читаючи текст, намагайся спочатку запам'ятати головне. Для цього виділи основні думки, поділи текст на частини і склади план.
Те, що важко запам'ятовується — дати, визначення, імена, формули, назви — випиши на поля зошита чи в окремий зошит, заучуй, згадуючи їх місце в тексті.
Обов'язково перевір, чи досягнув потрібного результату.
Якщо це була задача або вправа, то перевір результат розв'язання.
Якщо засвоював текст, то закрий книгу, уяви основні думки й частини прочитаного, перекажи їх, перевір результат запам'ятовування.
Коли контроль показав, що завдання виконати не вдалося, то потрібно повторити роботу, вишукуючи недоліки.
Якщо не вдалося розв'язати задачу, знову проаналізуй умови, уточни зв'язок між тим, що дано, і тим, що вимагається, склади план розв'язання і знову виконай його.
Якщо не запам'ятав текст, то читай його ще раз, звертаючи увагу на основні думки, їх зв'язок їх місце в тексті. Повторюй текст по частинах, а потім повністю. |
|
|
Сторінка психолога
| Характеристика труднощів. Причини. Рекомендації вчителям. Рекомендації батькам.
|
Поради батькам
Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з
нею.
Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять
їй вас.
Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
Більше читайте, і не лише педагогічну літературу,але й художню.
Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
Пам'ятайте,що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити
самостійно.
Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.
Ніколи не займайтесь"виховною роботою" в поганому настрої.
Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь,
що вона думає з цього приводу.
Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і
розглядайте з дитиною її правильні і неправильні,доцільні та недоцільні кроки до
мети.
Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.
Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте:сутність людини і її окремі
вчинки -не одне і те саме.
Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться),що співчуваєте їй, вірите в неї,
не зважайте на помилку.
Малюнкова методика " Моя сімя" (учні 2 клаcу)
" Ми за здоровий спосіб життя"
